EnglishFrenchGermanLithuanianRussianUkrainian

Українці мене розчаровують

Українці мене розчаровують.
Ви пам’ятаєте людей, якими ви пишались та довіряли їм? Візьму тільки з власних знайомих: Бірюков, Ярош, Арестович, Парасюк і додам мабуть ще Саакашвілі в ті часи, коли він виступив проти Росії. Ви пишалися цими людьми і мали надію на них. Читайте, що ви пишете тепер (коменти до деяких діячів є нижче в постах) 😔
Виявилося, що люди мають недоліки та не всезнаючі, виявилося що вони здатні робити помилки, виявилося, що вони мали за вас зробити усю роботу, а тепер вони крадії та популісти, бо ж не скажеш на себе , шо це я козел мало роблю, лише в інтернеті херню пописую, це вони козли попродавалися. А хто ж у вас лишився? А ніхто, а тепер ви будете казати: “так нема ж кого замість цієї влади поставити”.
Я би можливо якби ні хрена не робила, а лише обробляла інфу інтернетівську, то – теж вірила би в усе, що пишуть, але я знаю, що пишуть про мене і в тому купа заздрощів, брехні та ненависті від таких само українців, які чомусь вирішили, що я, вільний волонтер, та вільний боєць, маю за них тепер зробити все по їх списку і по їх баченню. На кожен закид в мою сторону я маю відповіді, але їх рідко питають, хоча намагаюсь інколи пояснювати що й до чого. І я думаю що на кожен закид мають відповіді і ваші колишні герої і в них різні причини не відповідати, або ви не питаєте, або вже сім’я під прицілом, або може ваші герої у ваших діях розчаровані, а точніше у вашій бездіяльності, а те що вони продалися то ніхто з вас свічку не тримав, хоча кожен впевнений так, наче сам тримав чемодан з грошима і зверніть увагу, ви навіть в тому сумніву не маєте, це хіба нормально? Це ж ватне ставлення.
Якби в мене була хоча б половина тих грошей які й мені умудрялись приписувати, повірте… я б віджала Крим назад!

Я казала якось, що на даному етапі ні за що не кину своїх бійців “штурмувати Київ” тому, що жоден з вас не вийде їх з тюрми витягти. А бійці в мене найкращі, вони ще вам не раз знадобляться і зараз всі вони тримають оборону біля Маріуполя.

За півтора року я навіть гублюся в цифрах скільки ми навчили людей військовій справі, це тисячі, без перебільшень, скільки бійців готових професійно стати до оборони. Але це все не так цікаво для людей, як виявити чергову срань про мене чи моїх Ведмедів у фейсбуці та обсмоктувати її з усією пролетарською ненавистю.

Я не націоналіст і ніколи не була ним, та читала декалог і маю повагу до деяких пунктів, особливо до одного:
“Не дозволиш нікому плямити слави, ні честі Твоєї Нації”. Мовчки спостерігати як з героїв роблять бандитів у власній країні та ще й вписуватися це розносити в інші голови – це та зброя якою українці закопають самі себе. На Майдані я бачила що стою за людей, які готові стояти за мене, зараз цього нема.

Ми на Марусиному полігоні мовчки, терпляче готуємо хлопців, які все одно прийняли рішення йти на фронт з нами або без нас. Наші вчителі навчають хлопців вміти лишитися живими, вміти спасти побратима, вміти якісно воювати проти зубастого ворога. З першого дня й до сьогодні ми це робимо на власному ентузіазмі, не маючи підтримки ні від кого окрім волонтерів, які на зараз вже теж виснажуються морально. Можна продовжувати свою роботу або не продовжувати і коли я питаю себе від чого те залежить то завжди маю одну відповідь – наскільки готові українці боротись далі.

В нас були й козаки й бандерівці а тепер правосєки ризикують стати в те саме історичне стойло героїв посмертно, поки українські воли в російському ярмі мовчки тягнутимуть ярмо й далі, перетворюючись інколи в собак на втіху ворогу та згризаючи один одного.

В ПРавий Сектор було вкинуто після Майдану купа кримінальних елементів, знаю особисто немало таких, при чому різного рівня від тих, що золоті цепки з дівчат знімали до професійних політичних кидал. Ці люди, як і було заплановано, паплюжили авторитет майданівців, ми самі в цій організації з ними боролись постійно але інфа про них ніколи не замовчувалася, а з задоволенням розповсюджувалась в ЗМІ. Я мало бачила оприлюдненої інформації про добрі справи правосєків, зважаючи на те, скільки ми цього зробили, то майже нічого не було оприлюднено. А тепер досить просто оголосити Правий Сектор терористичним угрупуванням в Україні – і вас навіть не здивує ця інфа, бо ви до неї вже морально готові.

В Правому Секторі лишилось мало тих ЛЮДЕЙ! надзвичайних, які були в авангарді боротьби і виграли її на Майдані. Більшість тих, хто тут зараз я не знаю. Бо нормальні люди не витримують таку кількість неповаги до себе від тих, за кого на смерть стояли вчора і готові стояти сьогодні.

Я хочу подякувати кожному побратиму, з ким ми вірили в наш народ і хочу подякувати кожному українцю, який лишається вірним своїм героям, і не дозволить нікому плямити слави, ні честі своєї Нації, не змовчить, а завжди заступиться за свого героя.

Будем жити, будем боротися за своїх.

Маруся Звіробій

11999774_1493275954323534_3087340673679811810_o

 

Поділитись новиною з друзями в соціальних мережах:

2 thoughts on “Українці мене розчаровують

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

5 × 5 =

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>