EnglishFrenchGermanLithuanianRussianUkrainian

Світ розвиднівся, а в душі Віра, Надія і Любов, а ще ніжність!

Валентина Леонидовна Олефиренко:
Епілог….. цікавими були деякі моменти:
1.Коли прийшов доповідати про виконане завдання старший групи і звернувся до комбрига 95 ї бригади Гуть Олега Григоровича, то він переадресував його доповідь Марусі… Віват Комбриг!!!!;
2.Як приємно було братання, знаєте це хлопців в беретах, які витримали цей іспит обіймалися з тими кому це ще треба пройти. І я відчуваю, що: “Братство по духу набагато міцніше братства по крові”;
3. У нас з Марусею давні і дуже теплі відносини, думаю, що це навзаєм, але привезено то привезено, ще й талони на паливо передано, але потрібні ще… от тут у мене завжди в перший момент волосся дибки стає, але тільки в перший, а далі працюємо…… медичні заплічники для групи- 2 штуки, колеса -225 75 R15- 4 штуки, перев”язка хлопцям з собою, там ще масковочні костюми, то розміри мені дали, агап ще маленький бронік на Марусю, то я візьму на себе, ну і інше теж підхвачу…….
4. Коли є такі діти у нашої України, то що мені не кажіть, а ми непереможні !!! Дякую і люблю, і це від серця. мем,ну і СЛАВА НАЦІЇ !, а відповідь нам забезпечена……

Частина перша…..
От весь час кажу одне й те саме….. Якщо комусь хріново, або щось не заладилося, то встали,зайшли в магазин, купили йогурти, кефір, смакоту і в любий госпіталь, там де є наші захисники, поговорили з ними, пригостили і ВСЕ!!!!!! Світ розвиднівся, а в душі Віра, Надія і Любов, а ще ніжність….

А ми щасливі повернулися з полігону від Марусі і її Ведмедів…… От везе мені, ну просто везе і все тут… Проїхали, швидше пролетіли до Житомира без єдиної пробки. Добралися до Полігону, поки що він ВДВ, але думаю скоро буде Полігон ВДВ Марусі Звіробій, хто її знає , той мені вірить……

І повезло , так як вони чекали першу групу своїх десантників, після складання іспиту….. Керівництва – ціла делегація,Маруся каже: що дві ночі вже не сплю, нервую…. Розмови, а далі чути бій, димові завіси і прориваються хлопці….. біжять гарно, цікаво падають- присідають на дві ноги – відхиляються назад трохи і летять так безтравматично ( це натівський варіант), гарно рухаються……. кулеметник відстрілявся повністю- холостий- то імитує прикриття- хлопці тягнуть одного “300”- мабуть медики вибрали самого більшого, та ще й у всій амуніції, але справилися, тримають кругову оборону, правда на кращому місці стояло керівництво, то треба було хлопцям його гнати, але вони залягли поруч……Обмазані, замурзані в грязюці але щасливі, тримаючи прапор Мрусиних Ведмедів, після шикування підходять до керівництва…..

А далі, комбриг 95ї бригади Гуть Олег Григорович. кожному вручає синій берет, каже про те, що найбільше Героїв завжди було в рядах ” Військ Дяді Васі”, ще вручає їм подарунки, а ми стоїмо щасливі і так радіємо з Юлею, тоді згадали за рації,чотири штуки, які привезли і бігом вручили як подарунок, а ще воду, цигарки і плакати, на яких діти 5-Б класу гімназії “Троєщина намалювали сої руки і написали кожен окремо, як вони підтримують, наших бійців- захисників України, хлопцям у вівторок вирушати туди де перемир”я…. І всі повертаємося на базу….. мем, щаслива і вдячна……

Частина друга……
Повертаємося на базу, заглядаємо в Марусин штаб, вигружають хлопці і смаколики і воду, та всілякі подарунки, Маруся з моєї згоди зразу віджимає ще і мій спальник, а самі хлопці бігом вдягати берети…. поправляють один на одному, ще замурзані чи замасковані, але такі щасливі, а на них дивиться друга група, новеньких, яким це ще предстоїть пройти, а тоді братаються….. Знаєте, це те що ТРЕБА Україні, вони тренуються разом, товаришують і один одного не просто підтримують, вони і живуть разом і звички друг друга вивчили……Я так за них радію, а Марусі БРАВО, БРАВІСІМО!!!! Вони її не просто поважають, а щасливі, що вона є, вони так їй доповіли, що втрат немає і завдання виконано, що просто зразу розумієш ЦЕ ЛЮБОВ і ПОВАГА, а я стою щаслива і така надута, як не трісну від гордості за дітей- за Марусю і її хлопців.
Вони сканують: “Один за одного і всі за Україну”

А я ще думаю і пригадую……… може не все, але….
Скільки вовка не годуй, ведмідь все одно крутіше …

“Там де ми, там перемога”

“Честь дорожча за Життя”
Кому важко в навчанні, тому в бою робити нічого …
“Збитий з ніг – бийся на колінах, йти не можеш – лежачи наступай”.
Навіть табуретка в руках десантника перетворюється на зброю масового ураження!
Патрони є – їжа знайдеться!
Людині для життя потрібно багато, десантникові ж- тільки висмикнути кільце!

Десантник встає на коліна в 3-х випадках:
1. Перед матір’ю
2. На могилі друга.
3. При укладанні парашута
мем, щаслива і вдячна Марусі Звіробій

Поділитись новиною з друзями в соціальних мережах:

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

3 × five =

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>