EnglishFrenchGermanLithuanianRussianUkrainian

Книга Василя Шкляра “Маруся”.

Сьогодні потрапила на презентацію чудової книги Василя Шкляра “Маруся”.

Маруся Звіробій

Мені довелося червоніти…
Книгу про отаманшу Марусю мені подарували волонтери з Житомира. Чудовий подарунок. І дійсно мене стосується, оскільки псевдо мені дали на Майдані саме на честь цієї махновської героїні.
Я прихильниця добротної літератури, таланту автора і поліграфічної якості. Приїхала підписати свою книжечку та запросити Василя Миколайовича на Марусин Полігон…
Вперше почервоніла, коли підійшла до нього, а він одразу мене обійняв і сказав, що знає і за мене, і за Марусин Полігон (моя люба командо, це комплімент і для вас!) Вже був початок творчого вечора, тож Василь Миколайович підписав мені книжку, залишив свій номер і ми хутко всі пішли в зал.
Вдруге я почервоніла, коли автор вийшовши на сцену, сказав, що отаманша Маруся сьогодні в залі, а хлопці збоків штовхнули мене встати людям показатися.
Вечір вів Антін Мухарський, усі чудово поспілкувалися, з залу було багато запитань та подяк автору. Я теж хотіла б подякувати, оскільки не з моєї ініціативи, а з бажання моїх хлопців, книга “Чорний ворон” в нас чергує на полігоні вже давно і хлопці з задоволенням по ній вчать історію та набираються патріотизму й гордості за бійців, які рубилися на такому ж фронті століття тому. Це полегшує мені роботу, бо я ідеологічних чисток не проводжу, кожен в нас сам собі ідеолог але зацікавленість цим автором надає потрібного духу моїм бійцям.
Я підійшла до мікрофону в залі, щоб коротенько подякувати і Василь Миколайович мене запросив на сцену… усі встали й аплодували… я не вважаю, що є за що, тому трохи крізь землю не провалилась. Так само вітали на початку хлопців з Азова. Чудові хлопці, на їх плечах, тримається зараз наша боротьба. Добровольці і волонтери – сила та надія України сьогодні. Мені було ніяково та подякувати я могла вже в розвернутому вигляді. Тож трохи штовхнула спіч.
Якось ця література зараз прийшлася так вчасно і до місця, хоча написана була ще до ЄвроМайдану. Та й історія ж наша, скільки вона має повторитись, як нам з цього дурного кола вийти? Треба серйозно вивчити й ще раз осмислити історію української боротьби, українських зрад, та дурної народної лояльності і піти нарешті якимось ПРАВим шляхом.
Антін Мухарський подарував свій кльовий каталог “Український патріотичний плакат” – там неймовірні роботи, дуж рекомендую придбати, багато з них ви бачили вже в інтернеті, колись буде чудова пам’ять в картинках про усе, що відбувається. Собі в батальйон однозначно замовлю таких плакатів, це надасть Марусиному Полігону неабиякого шарму, плакати є з досить гострими лозунгами з “неперекладаємою” лексикою, мої таке люблять ))
Під час діалогу автора з залом, якийсь солідного віку патріот запропонував зняти з пам’ятника Щорса і посадити на його коня героїню книги Марусю – під дружний регіт моїх сусідів у ряду, мені довелось погодитись )))
В цей час мого Ведмедя видзвонили їхати розбиратись з мародерами, які від одної державної структури без документів і чомусь так пізно, приїхали качнути людину на гроші, тому нам, на жаль, терміново довелося поїхати. Я дуже хотіла почути пісень Антіна. Сподіваюсь він не відмовиться до нас заїхати з колективом то там спокійно й бійці послухають.
Чудовий вечір, дякую Василю Шкляру та Антіну Мухарському за якісну літературу, що надихає не просто боротися – надихає перемогти тих чортів і зробити усе, аби наші діти і онуки не поверталися більше до зброї захищаючись від “братських” обіймів ненажерливого сусіда.

https://www.youtube.com/watch?v=bPs5RTRDLJI#t=10

Поділитись новиною з друзями в соціальних мережах:

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

19 − five =

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>